нарешті проявляються структури
величних бур’янів у ореолі_
середньодобова температура
крадеться до належного поволі_
>
необережні погляди за межі_
в дзвенячих черепах відлуння тями_
тотожні плями чорної одежі
налякані чужими швидкостями_
>
нацьковані одна на одну тіні
сухими короновані вінками_
гірка роса на ніжній павутині
незайманою мариться віками_
>
лінується вхопитися спокуси
хіть вичавлена до густої піни_
період збільшує зворотній відлік пульсу,
пуста душа тремтить від знакозміни_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848232
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 15.09.2019
автор: Ки Ба 1