ХОЛОДНИЙ ДОЩ

Холодний  дощ,  який  же  він  холодний…
Пройшов  крізь  серце,  заморозив  душу.
Неначе  йшов  не  з  неба,  а  з  безодні
І  видавалось  холодом  задушить.

Чи  то  у  жилах  кров  уже  не  гріє,
А  чи  кохання  затихати  стало,
Чи  може  вже  моя  душа  старіє,
Чи  тіло  мре  від  холоду  помалу?

Та  ще  надія  калатає  в  грудях,
Ще  нездійснених    мрій  багато  в  світі,
Які  чомусь    по  перелісках  блудять,
Яких  не  можу  виловити  в  сіті.

Холодний  дощ,  який  же  він  холодний…
Пройшов  крізь  серце,  заморозив  душу.
Та  я  живу    далеко  від  безодні
І  я  ще  довго  -  довго  жити  мушу!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848138
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.09.2019
автор: Віталій Назарук