Сестри Ткаченко

В  моєму  рідному  університеті,
У  світлому  та  теплому  кабінеті
Викладачі  навчають  професійні
Й  серед  них  дві  Сестрички*  емоційні.

Вони  яскраві  та  привітні,
Мов  феї,  чарівні  й  тендітні
Й,  як  моделі,  стильні  та  красиві,
Вимогливі,  але  справедливі.

Майже  завжди  цікаво  й  весело  на  їхніх  лекціях,
Чітко  й  розплановано,  ніби  на  спортивних  секціях.
Частенько  заплітаються  дискусії  об'ємні,  розлогі  на  різні  теми.
Вони  ж  роз'яснюють,  якщо  заявляються  якісь  питання  або  ж  проблеми,

Дають  поради  цінні,  корисні  й  конструктивні,
Мов  сонячні  промінчики,  світлі  й  позитивні.
Так  легко  ллються  їхні  голоси  дзвінкі,
Виразні,  приємні,  ніжні,  тонкі  й  гнучкі.

Про  новинки  й  родзинки  в  нашій  сфері  повідомляють
І  в  допомозі  практично  нікому  не  відмовляють.
Думаю  ‒  це  професіонали  своєї  справи,
Немов  карбують  з  документів  ювелірні  сплави.

Чекаю  й  їду  на  їхні  пари,  мов  на  свято,
І  теми  ємнісні  розкручую  завзято.
Ці  посмішки  білосніжні  й  лагідні  я  не  забуду
Й  деякі  моменти  все  життя  пригадувати  буду.

*Наталя  Олексіївна  та  Оксана  Олексіївна  ‒  старші  викладачі  кафедри  документгзнавства  та  інформаційної  діяльності  інституту  філології  та  масових  комунікацій  в  Університеті  «Україна».

                                                                                                                                                                                                                                                                               11.12.2015

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848011
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 12.09.2019
автор: Оля Тимошенко