В моєму рідному університеті,
У світлому та теплому кабінеті
Викладачі навчають професійні
Й серед них дві Сестрички* емоційні.
Вони яскраві та привітні,
Мов феї, чарівні й тендітні
Й, як моделі, стильні та красиві,
Вимогливі, але справедливі.
Майже завжди цікаво й весело на їхніх лекціях,
Чітко й розплановано, ніби на спортивних секціях.
Частенько заплітаються дискусії об'ємні, розлогі на різні теми.
Вони ж роз'яснюють, якщо заявляються якісь питання або ж проблеми,
Дають поради цінні, корисні й конструктивні,
Мов сонячні промінчики, світлі й позитивні.
Так легко ллються їхні голоси дзвінкі,
Виразні, приємні, ніжні, тонкі й гнучкі.
Про новинки й родзинки в нашій сфері повідомляють
І в допомозі практично нікому не відмовляють.
Думаю ‒ це професіонали своєї справи,
Немов карбують з документів ювелірні сплави.
Чекаю й їду на їхні пари, мов на свято,
І теми ємнісні розкручую завзято.
Ці посмішки білосніжні й лагідні я не забуду
Й деякі моменти все життя пригадувати буду.
*Наталя Олексіївна та Оксана Олексіївна ‒ старші викладачі кафедри документгзнавства та інформаційної діяльності інституту філології та масових комунікацій в Університеті «Україна».
11.12.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848011
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 12.09.2019
автор: Оля Тимошенко