Не прийшла до Тебе на побачення,
А Ти зразу ж в сполохи забив.
Ну, яке тепер це моє значення?
Я зробила так, як Ти робив.
На дзвінки я не відповідатиму,
Хоч дзвони мені по десять раз.
Я Тебе вже більше не кохатиму,
Не згадаю, як колись – щораз.
SMS-ок більше не писатиму,
І Твоїх не буду я чекать.
Більше я Тебе не виглядатиму,
Буду до самотності звикать.
Буду розмовляти я з туманами,
В луг піду – до молодих беріз.
Я не хочу більше жить обманами,
Й проливать гірких не хочу сліз.
Синє небо чОмусь зажурилося,
Звідти лине журавлиний клич…
Нащо все оце мені приснилося?
Я ж Твоя! Прийду! Лише поклич!
12.09.2019 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848005
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.09.2019
автор: Валентина Рубан