П’янкі вуста війни, та не дівочі —
Не вміють падші ангели ридати!
Хто заглядав в скляні солдатські очі,
Ніколи вже не буде воювати!
Бо прóкляті всі війни матерями,
Нікого ця війна не ощасливить!
Сумує сонце в си́няві над нами
І голову важку на захід хилить...
Лунають грози, мов гармати, з нóчі
До півночі працюють військкомати...
П’янкі вуста війни, та не дівочі —
Не вміють падші ангели ридати!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847969
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.09.2019
автор: Протоієрей Роман