РОЗГУЛЯЛАСЬ ОСІНЬ

Розгулялась  осінь  по  лугах  –  дібровах,
Бавиться  в  вишневому  саду.
Розсипає  роси  в    квіти  чорноброві,
Мимо  них  –  до  Тебе  я  іду.

Ще  зелено  в»ється  стежечка  вузенька,
Що  сховалась    тихо  в  споришах.
Як  Тебе  згадаю,  защемить  серденько,
Заіскриться  дощик  на  очах.

Синьооке  небо  дивиться  у  душу,
А    вона  ж  така  ще  молода.
Цю    зрадливу  осінь  пережити    мушу,
А  літа  ж  біжать,  як  та  вода.

Розгулялась  осінь  на  полях  –  долині
Листя  потихеньку  золотить.
Понесла  в  дарунок  коралі  калині,
Й  стрімголов  у  верби  побіжить.

А  там  під  вербою  –  стрінемось  з  Тобою,
Стрінемось  з  Тобою  по  весні.
А  тепер  до  мене  даллю    голубою,
Ти  приходиш  лише  у  вві  сні.

11.09.2019  р

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847922
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.09.2019
автор: Валентина Рубан