Розлучена

Чарівна  жінко,  мила  мати,
Життя  тобі  не  все  дало  –
Чомусь  ти  змушена  шукати
Все  те,  що  поруч  вже  було...

Не  виправдовуйся  гріхами,
Що  десь  були  за  юних  літ  –
Всі  ми  живемо  помилками,
І  тим  картатися  не  слід.

Та  все  ж  не  маю  я  спокою,
Шкодую  лише  за  одним  –
Що  щастя  не  шукав  з  тобою,
Що  щастя  ти  шукала  з  ним...

Та  попри  все,  напевне,  доля
Тримає  поруч  нас  завжди.
Не  буде  нам  в  житті  спокою,
Поки  окремо  я  і  ти.

Вродлива  жінко,  мила  пані,
Задумайся  хоч  раз  на  мить:
Живемо  на  землі  востаннє  –
То  як  же  можна  не  грішить  ?

2008  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847892
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.09.2019
автор: Юхим Гайовий