Заблукала осінь у зеленім вітті,
Мабуть ще дороги не знайшла до нас.
По-літньому сонечко в небесах ще світить,
Хоч й настав вже осені довгожданий час.
Літечку не хочеться з нами ще прощатися ,
Й уступати осені дорогу в наш край.
Нам так любо трішечки ним ще милуватися,
Збираючи в полі щедрий урожай.
Вечори й світаночки віють прохолодою,
Срібне павутинячко на гіллі блищить,
Знов здивує осінь чарівною вродою,
Бо у парі з вітром вже до нас летить.
І крилом махнула осінь над землею,
Щоб в красу багряну її зодягнуть,
Ми її чекаємо , любуємось нею...
Дні такі осіннії , золоті ідуть!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847874
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.09.2019
автор: Калинонька