Дотик.

Червоні  нитки  -  у  попіл,  
І  мрії  -  із  димом,  з  вітром.  
Обійми,  людські  турботи  
Ти  з  болем  кидай  під  вікна.  

Метелик  -  він  білий  дуже.  
Та  спробуй  забрати  крила,  
І  світ,  до  всього  байдужий,  
Напне  їх  чужим  вітрилом.  

Я  хочу  співати  -  плачу,  
Бо  голос  забрали  квіти:
Червоні,  назавжди  згаслі;
Пелюсток  не  зміг  зігріти.  

Живеш  у  дурнім  спектаклі.  
У  тебе  тремтять  долоні.  
На  щоках  застиглі  краплі.  
То  сльози.  Вони  солоні.  

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847866
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.09.2019
автор: Єва Рубентем