"Важкі" слова

Крізь  стиснуті  зуби  ми  кажемо  те  "пробач".
Корони,  неначебто,  тиснуть  постійно  на  скроні.
Неначе  важкого  меча  над  нами  заніс  палач,
і  от-от  завершиться  наше  життя  у  поклоні.

Так  важко  усе  відпустити  й  сказати  оте  "прости".
Неначе  власноруч  собі  підписати  наказ  на  страту.
То  легше,звичайно,  палити  ніж  будувати  мости,
легше  просто  змиритись,  аніж  боротись  за  втрату.

І  мука  страшенна  -  то  зважитись  на  визнання
своєї  провини.  Яка  ж  тут  потрібна  нелюдська  сила...
Отак  і  пливемо  щодня  в  потоках  брехні  навмання,
в  надії,  що  виростуть  раптом  за  спинами  крила.

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847847
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.09.2019
автор: Твоя Сніжинка