І золотою нам здалась

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=HcbMyClVSqY[/youtube]
Навколо  тиша,  мить  чекання,
Ступає  осінь,  ледве  чуть.
Усе  завмерло  у   мовчанні,
Із  нетерпінням  її  ждуть..

Лиш  де-не-де   шелесне  вітер,
Пташинка  вилетить  з  гнізда.
А  роси  падають,  як  бісер,
Земля  з  жадобою  ковта.

А  осінь  пишна,  як  принцеса,
Хода  упевнена,  тверда.
Із  давнини  вже  знов  воскресла,
На  всіх  поглядує  згорда.

А  я  дивлюсь  чомусь  із  заздрістю,
Що  осінь  тільки  почалась,
Та  всіх  чарує  вона  гордістю,
І  золотою  нам  здалась.

Вона  приносить  сум  і  сльози,
Думки  нерадісні  плете.
Та  не  любить  її  не  в  змозі,
Де  б  не  були,  нас  віднайде...

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847846
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.09.2019
автор: НАДЕЖДА М.