Стежина вдаль

Стежина  вдаль….  Вздовж  барвінкове  листя
Лежить  печаль,  як    росяне  намисто
Не  виграє,  ні  сріблом,  ані  златом
Сонна  трава  покрилась  оксамитом…

 Й  плине  запах…  Легенький  над  землею
Цю  прохолоду,  й  свіжість  несе  осінь
Білий  туман,  купчивсь,  ліг  на  алею
Мов  відділив,  красу  земну  і  просинь…

В  обійми  вітер,  з  ніжністю  в  спокусі
Узяв  мене,    рано  вийшла  на  ґанок
Лишивши  слід,  вкотре  в  моїм  волоссі
Це  полум`яний,  я  стріла  світанок…

                                                                     08.09.2019р

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847829
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.09.2019
автор: Ніна Незламна