Торкаєшся думками до зірок
І відчуваєш сум якийсь в душі.
Отой далекий, зірний холодок,
Лишає слід прожитий на землі.
Душа бурлить неначе океан,
Нема ні пристані,ні бережка.
Лишився недописаний роман.
Від втоми опустилася рука.
А у вікно вже стукав вітровій,
Він про розлуку ту розповідав.
Хтось тихо шепотів: " Він тільки мій."
А хтось тепла уже не відчував...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847725
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.09.2019
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)