Роки караваном ідуть, заховались за обрій,
Але залишається в серці назавжди любов.
Вона невзаємна і душить серденько як кобра,
Мій Ангел порадив… позбутись кайданів – оков: -
"Пора відпустити невчасне кохання нещасне,
Із пам`яті стерти його і забути умить.
Побачиш очами усе неймовірне прекрасне,
Любов невзаємну забудеш, що серце п`янить…
У Долі з народження вписані всі розрахунки,
Знайде і душа, і серденько захований путь -
У Лоні Природи, яка роздає поцілунки –
Знедоленим в щирім коханні…які далі йдуть…"
26.10.2018 дописан у 2019 році.
Автор вірша і фото - ТІЮ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847710
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 10.09.2019
автор: Тетяна Іванова - Юртина