За що я тебе кохаю? -
За твою красу незрівняну,
За душу твою незрадливу,
За вільні простори твої!
За що я тебе плекаю? –
За ніч особливу Різдвяну,
За Серце твоє співчутливе,
В якому живуть солов`ї.
За що - тебе словом барвлю? –
За Диво – калину червону,
За те, що моя Батьківщина –
Красуня, найкраща Земля!
За що – тебе щиро славлю? –
За твої церковні дзвони,
За велич Карпат, й полонини,
За рідні ліси і поля.
За що??? – Бо сльозами вмита…
З народження… борешся з лихом…
За те, що страждаєш і нині –
Від підлості, люті кремля…
Тебе захищають діти*
Від злого агресора психа…
Він горе приніс у родини…
І плаче Вкраїнська Земля…
За що я тебе кохаю
У бідності і у горі*? -
За серце твоє співчутливе,
За Волю незламну і хист...
Постійно в думках пригортаю
Твої краєвиди просторі…
Природа у нас особлива…
Дарує енергію й зміст*…
2018
PS - Діти* - мається на увазі громадяни України.
У Горі* – у біді.
Зміст* - суть, сутність, сенс.
Автор вірша і фото - ТІЮ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847641
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 09.09.2019
автор: Тетяна Іванова - Юртина