Часе мій,
Почекай, не спіши,
Хоч твій біг невмолимо нестримний,
Пошепчіть же,
Осінні дощі,
Поспівайте
Завіями, зими!
Не вернути перейдені дні
І ніде не сховатись від долі –
Відцвіте,
Відквітує жасмин,
Відшепоче листок на тополі.
Та чи варто даремно тужить,
Коли був обдарований ними,
Коли бачив
Осінні дощі,
Коли слухав
З завіями зими?
Алесь Пісьмянкоў
О мой час
О мой час,
Пачакай, не бяжы,
Хоць ня бегчы табе немагчыма,
Пашапчыце,
Грыбныя дажджы,
Пасьпявайце,
Завейныя зімы!
Не вярнуць прамільгнуўшыя дні
I нідзе не схавацца ад лёсу:
Адцьвіце,
Адкрасуе язьмін,
Адгамоніць лісток на бярозе.
Дык ці варта дарэмна тужыць,
Калі быў я адораны імі,
Калі бачыў
Грыбныя дажджы,
Калі слухаў
Завейныя зімы?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847459
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 07.09.2019
автор: Валерій Яковчук