Світло – повнота пуста
Є майже скрізь і в той же час ніде,
Мов струна*, складність проста,
І ніхто не зловить, та не вкраде.
Ширяють у різних просторах
Фотони** – хвилясті частки,
У неосяжних коридорах
Звивають структурні «крапки»,
Вібрують, вібрують, вібрують,
Лишають відблиски німі у Всесвіті,
Між проміжками маневрують
У цій незнаній невагомій безвісті.
Воно дарує ясність, тепло та життя,
Та знищує щось в зонах впливу,
Віє надію на стрімке серце биття,
І доповнює бриз для розливу.
Світло ‒ воно є всюди і майже/зовсім ніде.
Воно летить як невпинно.
Щось не поєднає струнко, а щось переплете
І вигнеться як первинно.
*Космічна струна ‒ гіпотетичний реліктовий астрономічний об'єкт, що представляє собою одновимірну складку простору-часу.
**Фотон – це частка світла, квант енергії.
25.04.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847449
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 07.09.2019
автор: Оля Тимошенко