Волонтерка ( Лідія Іванівна Сівак)

 Волонтеру  АТО  Лідії  Іванівні  Сівак  присв’ячую:


Невтомна  наша  трудівниця  
Вже  п’ятий  рік,  як  день-у-день,
Закрутки  робить  й  на  полицю  -
Бійцям  запаси  на  щодень.  

Для  наших  хлопців,  що  на  схо́ді,
Країну  рідну  бережуть,
І  цим  займається  відто́ді,
Як  з  ворогом  бої  ідуть.

Чи  в  дощ,  чи  в  сніг,  чи  в  літню  спеку
Кермо  тримає,  мчить  впере́д.
Хоч  відчуває  небезпеку,
Та  йде  страхам  всім  навперейм.

Стахи  про  те,  що  там  вбивають,  
Снаряди  у  людей  летять,  
Але  ж  її  завжди  чекають
Бійці  і  бачити  хотять.  

Тому  вона  летить  стрілою
На  всіх  дорогах  й  навпростець
І  часто  жертвує  собою,  
Аби  прийшов  війні  кінець.  

Аби  лиш  там,  бійцям  на  сході,  
 Комфортніше  було  життя,
Бо  українському  народу  
Потрібен  мир  і  майбуття.  

А  ще  потрібна  незалежність
І  європейський  вільний  шлях,  
Щоб  засівать  поля  безмежні,
Пишатись  родом  у  віках.  .  

За  цю  жертовність  волонтерці
Ми  шлемо  наш  земний  уклін.
Ти  нашим  воїнам  партнерка
І  друга  мама  їм  усім.


адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847418
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.09.2019
автор: Ольга Калина