А Я У ОСІНЬ ЗАПРОШУ ВЕСНУ
А я у осінь, запрошу весну!
зацвітуть, троянди до зими.
A на День народження їх зірву
і запалять, тисячі свіч зірки.
Жовтень, подарує свято мені
зігріє ,осіннє сонце теплом.
I осяє, стежки сонячні дні
A журавлі, привітають пером.
О, осене, не спіши у мій сад!
хай цвітуть, пізні квіти для душі.
I звінчає,віночком листопад
защебечуть, пісню солов'ї.
О ,як закружляло жовте листя!
у блаженстві ,в золото -цвітінні,
Прощаються, мої літа слізно...
І згорають ,полум'ям у тління.
А я у осінь ,запрошу весну!
нехай подарує, мить прекрасну.
Вдаль ,за журавлями відлечу
у заметіль... і зіркою згасну.
Цвіти -цвіти ,ще осені весна!
малюй казку чудову на землі.
Нехай красу, раю оспіває душа
життям ,радіють літа золоті.
М .Чайківчанка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847270
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.09.2019
автор: Чайківчанка