Я У ОСІНЬ ЗАПРОШУ ВЕСНУ

А  Я  У  ОСІНЬ  ЗАПРОШУ  ВЕСНУ
А  я  у  осінь,  запрошу  весну!
зацвітуть,  троянди  до  зими.
A  на  День  народження  їх  зірву
і  запалять,  тисячі  свіч  зірки.
Жовтень,  подарує  свято  мені
зігріє  ,осіннє  сонце  теплом.
I  осяє,  стежки  сонячні  дні
A  журавлі,  привітають  пером.
О,  осене,  не  спіши  у  мій  сад!
хай  цвітуть,  пізні  квіти  для  душі.
I  звінчає,віночком  листопад
защебечуть,  пісню  солов'ї.
О  ,як  закружляло  жовте  листя!
у  блаженстві  ,в  золото  -цвітінні,
Прощаються,  мої  літа  слізно...
І  згорають  ,полум'ям  у  тління.
А  я  у  осінь  ,запрошу  весну!
нехай  подарує,  мить  прекрасну.
Вдаль  ,за  журавлями  відлечу
у  заметіль...  і  зіркою  згасну.
Цвіти  -цвіти  ,ще  осені  весна!
малюй  казку  чудову  на  землі.
Нехай  красу,  раю  оспіває  душа
життям  ,радіють  літа  золоті.
М  .Чайківчанка.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847270
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.09.2019
автор: Чайківчанка