ЖУРАВЛІ
Кру... кру... чути, голос з висоти,
за синій обрій летять журавлі.
Долають ,море океан, світи...
щоб віднайти, тепло на чужині.
Відірвалися, крилом від землі
і зринули, понад хмари удаль.
Лишили ,спогад ясеню жалі
у гніздечку ,тугу смуток печаль.
До побачення!-діброви, гаї...
відлунює, курли курли курли.
I згубилися, у туманій імлі
понад гори, ліси несуть вітри.
Забрали, красне літо з собою
Захмарене небо лиє сльозу.
Зажурилась, верба над водою
опада листя в осінь золоту.
О, Журавлі журавлі журавлі!
тумани ,розтинаєте крильми
І несете прощання до землі
Прощавайте! - вам шепочуть дуби.
Курличе, гелгоче птах вдалині
Ми, повернемось навесні до вас.
Коли розтануть сніги на землі
У полі,дозріває жито для нас .
Ой, журавлики -мої сизокрилі!
сліди ,сніжить осіння хуртовина.
у снах, бачити свій рай птахи милі...
де у лузі цвіте червона калина.
М. ЧАЙКІВЧАНКА.
.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847269
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.09.2019
автор: Чайківчанка