Я сходжу з розуму бо знаю
Що добре лиш мені з тобою
Тебе в своїй душ завжди тримаю
Ти більше стала ніж лиш грою
І загадкова мить нам допоможе
Збагнути все, що так давно
Вже ореолом стало, ніжне поле
Чекає нас двох все все одно
Одна така на цілім світі
Для мене ти лише одна
Залишився в твоїм тенеті
Ти королева мого сна
Зачарувала, як і завжди мені принесла
Своє кохання, так прекрасно
Над моїм світом ти нависла
Раніше все, вже так завчасно
Я зрозуміть не можу душу
Твою, і до сих пір гадаю
Чи мої дії точно праві, мушу
Добро творить, кохання знов дарую
Такої більше я не бачив
Якщо і трапиться, лиш ти одна
Міні потрібна, бо душі не втратив
Кохання ти мені віддай своє сповна
09.11.2004 (Яресько Я.М).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847174
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.09.2019
автор: Ярослав Яресько