одне із тисячі облич,
короткий випадковий погляд_
просякнутий ропою бич
нервово луснув зовсім поряд_
>
обманута крива душа,
розчахнуте порожнє серце_
блиск сонця в дзеркалі ножа,
крил кажана дошкульне скерцо_
>
та сама зустріч на межі,
наврочене гріхопадіння_
вібрують бляклі міражі,
ведуть пустелею прозріння>
>за пересохлий рубікон,
стидаються рогаті свідки_
стрекоче монохромний сон,
пливуть координатні сітки_
>
одне із тисячі облич,
серп посмішки_ на скроні іній_
кого в ніщо розтопче ніч,
кого засмокче в павутинні_
>
обманута крива душа,
над глуздом зрадженим наруга,
одна із тисячі_ чужа_
зіштовхує на чорну смугу_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847163
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 05.09.2019
автор: Ки Ба 1