Шануйся, народе мій древній!
Хай піде лихе все, як сон
І кожна вкраїнська родина
Співає хвалу в унісон
Тобі, моя рідна Державо,
Що йдеш через терни до зір
Не вмре наша воля ні слава
Лиш ти в свою силу повір!
За руки візьмись з побратимом
І посестру ти обійми
Ніхто тобі щастя не вкине,
Як того не виносиш ти
Шануйся, народе мій рідний!
В нас - вибрана Богом земля,
Сія ореол щедро - світлий,
Де Сотня Небесна лягла.
І жити моїй Україні
У пам"ять загиблих синів
Героїв, що молять щоднини
Про спокій загублених днів.
Не вмре наша слава, не згине
Ні мова, ні пісня, ні стяг,..
Бо кращі сини України
Вимолюють долю в віках
Шануйся мій славний народе!
Позаду онуки ідуть
Козацькі священні клейноди
Освітять їх праведну путь!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847131
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 04.09.2019
автор: Надія Карплюк-Залєсова