Ось і – інь, а ось і – янь.
Ось і – осінь осіянь.
Перший дзвін і перший холод.
Гасне літепла осколок.
Хоч баштан підсолодив
серпня струхлого сліди, –
ось летять у лету оси.
Лось. Осіла листям осінь.
Залатала вічка ям.
Вороняччя. Ґвалт. Алярм.
Ніч накручує онучі.
Німі ночі – неминучі.
Ось і палиця. Двірник.
Осипається квітник.
Нотний клин. Калини брость.
Неба мідний купорос.
© Сашко Обрій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847114
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.09.2019
автор: Олександр Обрій