Я зупинити хочу мить .
Коли лиця торкає промінь ,
До себе ближче прихилить ,
Бо наступа холодна осінь
Змиває літній колорит
Свої, даруючи творіння ,
І, ніби змінюється світ
Із дивовижного в осінній
Листки міняють кольори ,
А квіти бачуть уже просинь
Стають ,пожовклії луги ,
А на порозі уже осінь
І швидко , вдало підбира
Малює пензликом картини ,
Та в неї вдача не проста
Вже з кожним днем холодні днини .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847063
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.09.2019
автор: Наталі Косенко - Пурик