крізь жовтого листка складну структуру
вивчаєш неба бляклі градієнти
роздерши з вишкіром тонку овечу шкуру
і припинивши фальш експерименту
з дослідженням бурхливих середовищ
собі байдужих мимобіжних тіл_
>
останні вояжі осінніх бджіл_
гіркі тумани / срібні кислі роси_
ні слів, ні дій, ні хліба, ні видовищ_
коли зустрінеш ту, що має косу,
наклепану ще з першої весни,
вхопи за балахон і поясни
кого хто мусить мати на увазі
у грі без правил, глядачів та меж_
>
зітри останні докази з мереж_
в довершеній заклякни рівновазі
спустошивши токсичний вміст півкуль_
>
нуль / одиниця / одиниця / нуль_
рівняйся на ніщо, стань тінню тіні,
пірни на дно, де бродить чорна піна
нашептаних химерами бежань_
>
не озирайся_ йди_ довкола - твань_
не мрій / не сподівайся / не проси,
на всі питання_ зайві і нудні
відвовідай сухими “так” і “ні”
і мить, коли затихнуть голоси
завий про щось пусте на повний місяць_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847059
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 04.09.2019
автор: Ки Ба 1