Питає серце

Питає  серце:"  А  що  ж  далі..."
А  далі  -  лише  невідомість.
Лягають  на  папір  печалі,
Та  не  тікає  з  душ  свідомість.

Лиш  чути  в  слухавці  дихання,
І  ніби  кисень  перекрився.
Те  ніжне,  щире  спілкування,
Вже  в  небі  місяць  засвітився.

І  зорі  сиплять  поцілунки,
Мені  твої,  тобі  від  мене.
Дарує  нічка  подарунки,
Луною  голос  дзвінко  лине.

Думками  осінь  сновигає,
А  серце,  серце  просить  літа.
Ти  є...  А  то  тебе  немає...
І  вже  світанок  в  небі  квітне...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846965
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.09.2019
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)