О панно Інно... Ніжна панно Інно!
Я вас любив... У профіль і в анфас.
А ще – з грибами й куркою паніні...
Та дужче все ж його любив чи вас?
В снігах шукати відповідь – наївно...
Німують білоцвітно, сплять луги.
О панно Інно, світла панно Інно,
з паніні ви – богиня із богинь!
Я днями грав би вам на піаніні.
Рум'янець ваш я вивів би на страйк.
Жую мікросхвильоване паніні.
А в серці – ви, тонка, мов магістраль.
Тому я вам згодовую паніні.
Гриби і курка шал тамують ваш.
О, панно Інно, ні, не треба мімік!..
Ви – на́чинка моя, я – ваш лаваш.
До вас я припаду, о панно Інно,
і смачно, смачно... хруматиму вас,
вприкуску з теплим курячим паніні.
Якби й із вами харч не римувавсь, –
однаково ви – в серці, панно Інно!
Паніні – в кишці. Грає піаніно.
© Сашко Обрій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846922
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.09.2019
автор: Олександр Обрій