Стрінемо осінь золотисту

Втекло  від  нас  тепле  літо,
В  осінь  промайнуло,  наче  птах.
А  осінь  крокує  так  розмаїто,
Чарівна  усмішка  сяє  на  вустах.

Вже  осінь  огортають  тумани,
У  полях  встеляються  залюбки.
Панянки  одягають  кардагани,
Їм  радість  приносять  нові  книжки.   

А  ми  з  тобою  в  осінь  помандруємо,
Спробуємо  смак  молодого  вина.
Картину  любові  намалюємо,
Коханням  насолодимось  сповна.  

Під  ніжний  шелест  падолисту,
Тебе  кохана  до  себе  пригорну.
Удвох  стрінемо  осінь  золотисту,
А  я  у  твої  сині  очі  зазерну.

Зацілую  тебе,  моя  голубко  мила,
В  бабине  літо,  поволі  проведу.
Помчимо  у  любов  на  повні  вітрила,
Сіру  грозу  від  тебе  відведу.



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846899
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.09.2019
автор: Віктор Варварич