І на порозі уже золотава

Зорі  замріялись  .стиха  у  небі  
Диха  останнє  тепло  ,
Чути  у  далечі  клекіт  лелеки  ,
Як  прощавальная  пісня  його

Квіти  голівки  свої  похилили  
Тихо  вібрали  доволі  тепла  ,
Степ  і  луги  уже  більш  пожовтіли  
Погляд  підняв  ,  а  вже  літа  нема

І  на  порозі  уже  золотава  
Осінь  малює  пейзаж  ,
Літо  останнє  проміння  лишає  
Каже  :  "Іти  мені  час  ".

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846847
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.09.2019
автор: Наталі Косенко - Пурик