Тихо в осінньому лісі
Чути лиш тріск гілляки ,
Хтось так ступив невдало ,
Подаючи ознаки
Я,завинив лиш лісу
Грубо ламав дерева ,
І лиш в цю мить подумав .
Що вже зайшов далеко
Я причинив ту біль ,
Що лиш чинили люди
І лиш відчув тоді ,
Що всю цю біль не забути
Грубо ламав я ліс
Думав ,що знищу біль
І лише враз прозрів ,
Що все дарма коїв
Я не забуду плач
Тихий в осінньому лісі ,
Серце стискалося так,
Що незабуть довіку
Лиш через час піду
Стану прохать пощади ,
Щоб не зламав мене
Так як я знищив гілляки .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846748
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.09.2019
автор: Наталі Косенко - Пурик