Іде життя, сміються діти,
І сонце високо стоїть.
Йому аби нас обігріти,
А нам аби ловити мить.
Ростуть будинки над містами,
Усе цвіте, гуде, дзвенить.
Колись цього всього не стане,
У комусь це та й заболить.
В корі земній лежить шарами
Хто знає скільки, як давно...
Чи це усе було із нами,
Чи це узагалі було?
22-ге липня 2019-го
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846693
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 31.08.2019
автор: DIaMONd88