***
Ані слова про чорні джунглі.
Ми з тобою - на білій стежці.
Ми з тобою йдемо пліч-о-пліч
на гору, де світає день.
І розбовтувати не треба
осад той, на самому денці,
бо сьогодні нас біла панна
через ватерку проведе.
І очиститься кожна думка,
і чистішою стане шкіра,
аж заграє на ній веселий,
перший промінь із-поза хмар.
І втамує скажений спогад
вбрана в небо погожа віра,
й понесе всі слова притихлі,
наче свічечку на вівтар.
Ми йдемо із холодних джунглів,
ми промерзлі ще, босі й голі,
але нині нам за рятунок
лиш дорога терниста ця.
На горі там є десь хлібина
й пушка дідової ще солі,
і надії чарчина добра
виноградового вина.
Аби серце не знало млості,
аби розум зібравсь на силі,
бо згори добре видко, правда,
хто і чим перед нами є.
То хай Бог нам поможе нині,
подолати важкі ці милі,
де ще лускає блискавиця
і безраддя на душі ллє.
25.08.19 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846563
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.08.2019
автор: Леся Геник