здригнулися очі як від запитання
але не таке вже й воно
поклалися очі на власні бажання
чекаючи див у вікно
і запитання те ніби знайоме
вже десь його хтось говорив
чи то може диво крізь раму віконну
хтось в хату до когось водив
те диво буває й саме собі ходить
і запитання дає
буває що диво людину знаходить
і вже тоді в нього хтось є
але як не дивно дива не пророчі
справжнісіньке диво одна лише мить
людина звикає до дива і в очі
іще запитання летить
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846466
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 29.08.2019
автор: Щєпкін Сергій