Літня спека не минає,
День натомлений мовчить.
Він поволі засинає,
Вода в струмку ледь дзюрчить.
Сонце, невтомно землю мучить,
Палить, жаріє навкруги.
Пес від спеки аж скавчить,
Мучиться від літньої жаги.
Якщо б не вечір із росою,
Земля в пустелю перейшла.
Верба засохла б з косою,
Однак в росі спасіння віднайшла.
Ще пару днів і спека відступить
Прийдуть приємні холоди.
Дощик від жари нас відкупить,
А лебеді поведуть до води.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846358
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.08.2019
автор: Віктор Варварич