21 грам

Вітер  пестить  мене  нагу,  
Мій  безликий  приватний  бог.  
Відкидаю  свою  вагу.  

Нам  залишиться  на  обох
Кілька  грамів  його  душі,  
Кілька  порцій  моїх  смертей,  
Кілька  змахів  крильми  віршів.  

Я  до  нього  шепочу:  ей,  
Мій  безсилий  приватний  боже,
Що  моє  тобі  допоможе?
Все  віддам!

Ліс  кидає  мені  на  носик
Пожовтілого  вкрай  листка.
Я  до  п'ят  розпустила  коси
Із  рудого  як  він  витка.
Ще  не  досить  студити  землю,
Ще  зарідко  падуть  дощі.  
Кілька  грамів  моєї  втоми
Надиктовували  вірші,
Що  від  тіла  не  відокремлю.  

Зішкрібає  зі  шкіри  їх
Мій  безсмертний  приватний  бог.  
Смерть  лягає  мені  до  ніг,  
За  вірші  починають  торг.  

Кілька  грамів  моєї  втрати,  
Що  їх  варте?  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846296
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.08.2019
автор: