Плакала береза ( Мелодія і виконання Віталій Дуднік)

Плакала  береза,  сліз  не  витирала,
Молода  дівчи́на  її  обіймала.
У  очах  теж  сльози,  а  на  серці  туга,
Тіло  все  морозить,  бо  нема  більш  друга.

Ой  нема,  немає  і  більше  не  буде,
Про  його  береза  нагадувать  буде.
Захищав  коханий  матір  -  Україну
І  за  неї  рідну  від  ворога  згинув.

Буде  на  могилі  прапор  майоріти,
Будуть  усі  люди  нести  йому  квіти.
На  останок  сонце  торкне  домовину,
Ой  куди  ж  ти  любий!  Ой  куди  ж  ти  сину!

Покидаєш  маму,  покидаєш  тата,
Маленьку  сестричку  і  рідного  брата.
Ти  ненакохався,  ще  неналюбився,
Покинув  кохану  так  й  не  одружився.

Плакала  береза,  сліз  не  витирала,
На  могилі  гірко  кохана  ридала.
Хмари  небо  вкрили,  воно  почорніло,
Дощі  сльози  лили,  громи  гомоніли...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846280
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.08.2019
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)