Я зграйкою метеликів -
у ніч,
у Ваші сни, -
розхристані і юні,
де музика весни
у кожнім дні
перебирає думи,
наче струни.
Я теплою грозою -
у сади,
яким - цвісти і не перецвітати...
Життя завжди вело мене сюди -
де сонячно
і солодко,
крилато...
У ті сади,
де серця голий нерв,
де час шліфує
долі нОві грані.
Я - Ваша тінь
між скронями дерев...
Я - Ваша...
...та, що перша і остання...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846107
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.08.2019
автор: Сонячна Принцеса