Скажи сучасний Адаме – чи став ти нарешті собі Богом
У світі холодному, спраглому, повному різних терпінь
Чи отримав ти так обіцяне безсмертя брехливим змієм?
Ким став тепер ти, о людино, серед Моїх усіх творінь?
Де твоя вічна молодість, де краса, де поділася сила
Чому меркнеш, вмираєш і зникаєш в холодній землі
Чому не послухав? Чи варта була така от розплата
Ради чого не захотів ти бути дитиною у раю Мені?
Де тепер твої Адаме друзі, знайомі, близькі, радники?
Чому вони кинули, коли настала для тебе година страшна
Хіба ж не вони розділяли усі миті твоєї радості
То чого ж сьогодні тебе огортає прозріння тиша німа?
Скажи сучасний Адаме скільки ще пережити треба тобі
Аби зрозуміти власну слабкість й безглуздість усього
Що ти протиставиш у годину смерті непідкупному Судді
Якщо ж не можеш взяти із собою на той світ нічого
(картина Мікеланджело "Створення Адама")
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846105
Рубрика: Духовна поезія
дата надходження 25.08.2019
автор: Ruslan B.