Втомлена душа,
їй щось не спиться,
перегорта сторінки Життя,
як горобини намисто.
Кожен день, як кіно,
свою колію змальовує,
кожну хвилинку
щасливу занотовує, береже,
споглядає, ніби зі сторони,
на всі мої перипетії сумні.
Щастя в ньому бракувало,
та багатсько чого зате пізнала.
Сумна Життя доріженька була,
та я з неї не звернула,
Хрест свій дотягла.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846006
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.08.2019
автор: Svitlana_Belyakova