Закрили хмари горизонт,
Похмуре стало сіре небо.
Принишк на хвильку лише фронт,
Птахів не чуть веселий щебет.
На мить короткий відпочинок.
Як стогне зранена земля!
Та знов почнеться поєдинок:
Війна проклята кружеля.
Затихло все, вляглася тиша,
Не чути пострілів гармат.
І лиш туман ставав густішим...
Спочинь душею, МІЙ СОЛДАТ!
Думки на хвильку полетіли,
У рідний дім, оте тепло,
Край хати мрії там присіли...
О! як же їм не повезло!
Ніхто не хоче з них вмирати,
Своїх дітей згадали сміх.
Не спить ночами сива матір...
Прийде розплата за ВСЕ й ВСІХ!
А поки йде війна кривава.
Війна - розруха, сльози, гріх.
А, МУЖНІ ВОЇНИ, ВАМ - СЛАВА!
За ВАС ми молимось, за ВСІХ!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846005
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.08.2019
автор: Н-А-Д-І-Я