Наша святиня, синьо-жовтий стяг,
Якого ми шануєм, як родину.
Він наш народ прославить у віках,
Ми вознесем його, як Україну.
По всій країні з заходу на схід,
Крокує наш народ до звершень нових.
Доки знамено, доти буде рід…
Під цим знаменом скинуто окови.
На ньому плями крові дотепер,
Гуртують ці полотнища в халепу.
З ним йдуть у бій, а в полі комбайнер
Збирає врожаї рясні по степу.
Пишайтесь прапором, де небо і хліба,
Де золото зріднилося з водою.
Верхня частина синьо-голуба,
А нижня із пшеничною стіною.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845998
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.08.2019
автор: Віталій Назарук