Я люблю до нестями ромашки -
Невибагливу простоту -
Пити каву з великої чашки,
І ціную людську доброту.
Я люблю степу свіжий простір,
По калюжах босоніж іти,
Коли друзі приходять у гості,
І миттєвості самоти.
Я люблю, як за слово слово
Заплітається у рядок,
Коли думка нестримна знову
Допоможе розплутать клубок,
Ухопити за кінчик нитку
І мереживом заплести
Мого суму і радощів свідки,
Порятунок від суєти
Ці вірші… - мого серця струни,
Що співають і плачуть в мені…
І розхитують долі шхуни,
Одягаючи в барви дні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845877
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.08.2019
автор: Наталка Долинська