Так швидко ,минуло літо як один день!
А завтра ,перше вересня .Вже Осінь.
І пташки,стихли щебетати пісень
Час,озолотив листя у верболози.
Сонце ,поспішає у синьоокий вечір
І за горизонтом,рано день згасає.
Місяць,співає колискову малечі
Літо,у зоряні світи відлітає.
Зажурився,місяць легінь молодий
Що за водою, сплили серпневі ночі .
Циганка ніч сіла на ріг золотий
Розсипає зорепад і світить у очі.
Ловить, у саду літа прекрасну мить
І Вдихає,у пахощі п'янкий нектар.
І слухає,як віттям старий дуб шумить
Зустрічає ,Вересень по-між сизих хмар.
Прощай ,моє літо літечко золоте!
дякую,за ясне сонечко і тепло.
За пахощі трав, стоголосся дзвінке
За солодкі плоди,і всяке добро.
М .Чайківчанка.
2017 31 08
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845669
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.08.2019
автор: Чайківчанка