Закрились очі соняхів. Серпнево.
Передосіння примха чи закон?
До сповіді готуються дерева,
Переступивши літній рубікон.
Простягши руки в небо зголубіле,
Шумлять пророчо, кидаючи тінь.
О, як бджолинно їхня кров кипіла
У час весняних знадливих цвітінь!
Тепер стоять обтяжені плодами.
Життєвий строк обірве скоро сніг,
Впаде листок останній з холодами,
Немов останній, прощений той гріх.
Не страшно їм (бо так воліє вічність),
Така вже суть звичайності вмирань:
Невідворотність диханням кармічним
Над горизонтом пише білу грань.
Та поки роси пахнуть ще серпнево,
Предтеча смутку лиш в календарі.
До осені готуються дерева,
Сповідуючись вітру при зорі.
12.08.2019.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845644
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.08.2019
автор: Ірина Кохан