Ода гівну

                   Ода  гівну

Акела  схибив  і  гепнувсь  сторчака,
бичок  вибрикуючи  щез  у  далині,
була  надія  завалить  бичка,
та  підковзнувсь  Акела  на  гівні.

Лежав  обкаляний  він  з  ніг  до  голови,
звести  не  в  змозі  дух,  що  груди  розривав,
а  де  бичок?  попробуй  лиш  —  злови,
це  він,  падлюка,  Акелу  обісрав.

Обісрані  всі  подвиги  старі,
пожива,  що  для  зграї  здобував,
обісрані  і  цуцики  малі,
потомство  сук,  яких  він  покривав.

Проходить  мимо  зграя  в  забутті,
минає  геть  його  мов  чужака,
і  кожен  думає,  як  легко  у  житті
узять  і  обісрати  вожака.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845594
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.08.2019
автор: Микола Коржик