Диявол криється в деталях (публіцистика)

                                     В  ніч  на  19  серпня,  в  22:00  в  Києві  приземлився  рейсовий  літак  на  обладку  якого  знаходився  прем’єр-міністр  Ізраїлю    Біньямин  Нетаньягу  з  дружиною  Сарою.  Це  візит  до  країни  де  євреї  становлять  лише  0,02  відсотка,  згідно  статистики,  від  загальної  кількості  населення  і  в  той  же  час  головні  пости  в  державі  посідають  євреї.  То  про  який  антисемітизм  кричать  час  від  часу  наші  вороги  та  і  в  самому  Ізраїлі  теж?  Згадайте  лишень  виступ  Президента  цієї  країни  Реувена  Рівліна  з  трибуни  Верховної  Ради  в  вересні  2016  року.
                             Як  повідомлялося,  це  перший  приїзд  Нетаньягу  до  Києва  за  20  років.  Минулий  візит  прем'єр-міністра  Ізраїлю  в  Україну  відбувся  в  березні  1999  року.  Нетаньягу  назвав  візит  важливим  з  точки  зору  того,  що  сотні  тисяч  громадян  Ізраїлю,  які  є  вихідцями  з  України,  залишаються  живим  ланцюгом  між  двома  країнами,  і  цей  зв’язок  потрібно  зміцнювати.
                         «Я  маю  намір  обговорити  з  президентом  (В.  Зеленським)  створення  зони  вільної  торгівлі,  пенсійну  угоду  та  інші  питання,  які  ще  більше  зміцнять  прекрасні  відносини  між  державами»,  —  зазначив  прем'єр.  Також  президент  України  і  прем'єр-міністр  Ізраїлю  візьмуть  участь  у  жалобних  заходах  зі  вшанування  пам'яті  жертв  трагедії  Бабиного  Яру  у  Національному  історико-меморіальному  заповіднику.
Не  буду  оцінювати  вигоди  створення  зони  вільної  торгівлі  між  державами,  нехай  цим  займуться  фахівці,  хоча  вона  вигідна  перш  за  все  тій  стороні  в  якої  потужніша  економіка,  то  підписання  пенсійної  угоди  однозначно  призведе  до  збільшення  дірки  в  Пенсійному  фонді  України.  Якраз  ті  сотні  тисяч  громадян  Ізраїлю,  які  є  вихідцями  з  України,  а  точніше  СРСР    і  стануть  його  клієнтами.  Враховуючи  рівень  медицини  і  тривалість  життя  в  Ізраїлі,  ці  видатки  будуть  чималими.  Так,  що  від  підписання  цієї  угоди  у  виграші  буде  тільки  Ізраїль.
                       Щодо  вшанування  пам'яті  жертв  трагедії  Бабиного  Яру  хочу  тільки  зауважити,  що  Ізраїль  відмовляється  визнати  голодомор  в  Україні  1932  –  1933  років  геноцидом  українського  народу.  Однобоке  якесь  вшанування  жертв  і  різна  цінність  людських  житів.  Загибель  п’яти  мільйонів  євреїв  під  час  другої  світової  війни  це  голокост,  а  семи  мільйонів  українців  від  голоду  впродовж  лише  одного  року,  це  не  геноцид!!??
                       Не  хочу  дуже  коментувати  цю  офіційну  програму  візиту.  Але  ж  є  ще  і  не  офіційна,  про  яку  ми  можемо  тільки  здогадуватися.  А  вона  є!  Які  будуть  усні  домовленості  і  чи  не  будуть  вони  в  умовах  війни  з  Московієї  на  шкоду  інтересам    України.  І  одна  з  таких  болючих  тем  для  нас,  це  продаж  землі.  В  чиїх  руках  вона  опиниться?  А  ласих  до  неї  дуже  багато!
                       Та  як  завжди  –  диявол  криється  в  деталях.  Якраз  саме  ці  дрібні  деталі  і  підштовхнули  мене  до  написання  цієї  статті.  Передивіться  відео  зустрічі  прем'єр-міністра  Ізраїлю  біля  трапу  літака  в  Борисполі.  За  традицією  дівчата  в  національних  костюмах  зустріли  поважних  гостей  хлібом  і  сіллю.  Нетаньягу  відломив  кусочок  хліба  та  з’їв  і  такий  же  кусочок  відламав  та  подав  Сарі…  А  вона  покрутила  хліб  в  руках  і  кинула  на  землю…  Що  це???  Прояв  безкультур’я  чи  зневаги?  Не  думаю,  що  це  безкультур’я  чи  невихованість!  Адже  кинутий  в  Ізраїлі  папірець  чи  недопалок  тягне  на  чималий  штраф.  А  тут,  хліб  на  землю…  Біля  трапу  літака  під  об’єктивами  камер…  Той  самий  хліб,  яки  є    поняттям  святості  в  багатьох  народів,  який  в  нас  відбирали  і  через  що  загинуло  сім  мільйонів  українців…  
                         На  моє  переконання  це  зневага!    Зневага  до  народу  і  країни,  яку  старанно  приховують  за  пафосними  промовами,  обіймами  та  поцілунками  від  об’єктивів  телекамер  та  мікрофонів.  А  тут  вона  проявилася!  Це  те  що  приховують,  а  воно  все  ж  таки  вилазить.  Тож  не  треба  тішити  себе  надіями,  що  якийсь  багатий  дядько  нам  хоче  добра.  Кожен  дбає  і  бореться  перш  за  все  за  свою  країну  і  свій  народ.  А  хто  ж  буде  дбати  і  боротися  за  Україну?
19.08.2019  р.                                                                                                                                      м.  Вінниця

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845512
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.08.2019
автор: Мирослав Вересюк