Вечір

Мені  тебе  бракує,  знаєш?
В  такі  ж  як  цей,  холодні  літні  вечори,
Коли  за  горизонтом  сонце  заховає
Усі  тривоги  денноï  пори.

Мені,  буває,  хочеться  спитати,
Чи  за  твоïм  вікном  такий  же  перелив  -
Гарячий  син  цариці  Клеопатри,
Володар  колосистих  нив?

У  очереті  заховаються  качки,  
на  землю  упеде  вечірня  пелена,
Дерева  вітру  знов  шептатимуть  казки.
Оце  і  все!  День  випитий  до  дна.

Мій  тихий  вечір  перерве  цвіркун  в  траві,
Почне  смеркати,  ти  його  почуєш.
Йому  -    бракує  сонця,  а  мені..
Мені  -    тебе...  тебе  бракує.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845462
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.08.2019
автор: Ксеня Шелест