Дорога


І  заховається  дорога,
І  знову  з`явиться  десь  там,
Де  обрій,  як  долоня  Бога,
Де  вірять  паузи  словам…

Лиш  хай  сьогодні  буде  тиша,
І  ця  містична  далина,
Яку  потроху  часу  миші,
Старанно  сточують  до  дна.

Я  буду  йти.  Спинюся.  Гляну,
В  джерельне  дзеркало  води,
А  в  ньому  –  небо  океанне,
Розкидало  свої  сліди.

А  там  –  іскриста  прохолода,
І  дужі  крила  журавля…
І  посміхається  природа,
І  тихо  крутиться  земля.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845401
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.08.2019
автор: Стяг