Загадковая мета

А  ти    торкався,  ніби  промінь  сонця  
Чудового  і  світлого  віконця,
Цей  дотик  був  найкращий  у  житті,
Як  і  душа  моя  навидноті  

І  милу  ніжність  щирих  почуттів  
Ти  донести  звичайно  так  хотів,
Душа  розквітла,  як    весняний  квіт,
Пізнаючи,  привабливий  політ

То  була  казка,    неповторная  краса  
Але  ж  у  цьому  істина  проста,
Кохання  розфарбовує  життя  
Така  у  нього  загадковая  мета  .



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845386
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.08.2019
автор: Наталі Косенко - Пурик